липня

15

Неділя

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Цікавою є історія населеного пункту Лишнівка. Вперше люди тут поселилися, як стверджує археолог Григорій Охріменко, ще за епохи бронзи (у ІІІ-ІІ тисячоліттях до н.е.). На території села були також знайдені уламки пізньотрипільського неорнаментованого посуду. Загадкою для вчених стала знайдена тут глиняна табличка. Одні дослідники здатні вбачати на ній лист представників трипільської цивілізації, а інші – писемну пам’ятку Шумеру ІV – початку ІІІ тисячоліття до н.е. Є версія, що протягом тисячоліть цей артефакт передавався як священна реліквія з покоління у покоління.
У писемних джерелах Лишнівка, як містечко, згадується 1629 року, коли у Речі Посполитій складався подимний реєстр – список всіх податкоплатників держави. Власниками містечка тоді виступали володимирський староста Габріель Стемпковський та шляхтич Ян Непокойчиський, а населення налічувало 450 людей.
У кінці ХVІІІ ст. в містечку Лишнівка, неподалік заповідника, працював завод з виробництва поташу. Поташ відвозили сухопутними дорогами до села Бендюга (вже не існує) на р. Західний Буг, там відвантажували на ком’яги і річкою Віслою відправляли до Гданська (Данцига). На північних європейських ринках 1 пуд волинського поташу в кінці ХVІІІ ст. коштував 1 рубель.
Поташне виробництво у Лишнівці створювали, мабуть, ще засновники містечка – польські магнати Лещинські. Закладалось місто в 1647 р. на місці села Борове і первісно мало назву Борове, або Рафалів. На основі магдебурзького права його заснував правнук князя Романа Сангушка по дочці Федорі – воєвода дерпський, канцлер Коронної метрики Анджей Лещинський. Між іншим його рідний брат Владислав був тоді власником містечка Берестечко, під яким у 1651 р. пройшла одна з наймасштабніших битв Хмельниччини.
Другу назву новозакладеного містечка – Рафалів – Анджей Лещинський присвятив батькові Рафалу – воєводі бельському. Знаємо Рафала як відомого покровителя польських протестантів, протектора європейського філософа і педагога Яна Амоса Коменського, перекладача і мецената мистецтва, учня астронома і астролога Галілео Галілея. Рафал успадкував Борове-Рафалів (за яким згодом закріпилась назва «Лешнівка», однак тепер зветься Лишнівкою), Карасин та безліч інших маєтків, розтиканих по Речі Посполитій, від свого батька – божеського-куявського воєводи Анджея, третього чоловіка кн. Федори Романівни Сангушківни.
Додамо, що через родичання із волинськими княжими родинами нащадки куявського воєводи стали не лише власниками волинських чорноземів і пущ, але й посідали важливі волинські уряди. Самійло Лещинський, наприклад, у 1658-1673 роках був луцьким старостою, а Вацлав з Лешна у 1667-1670 рр. – старостою ковельським.
Не зайвою буде інформація й про те, що інший син бельського воєводи Рафала Лещинського – Богуслав – був дідом майбутнього польського короля Станіслава Лещинського. Політична фортуна останнього, як відомо, тісно пов’язана зі шведським королем Карлом ХІІ і українським гетьманом Іваном Мазепою.
З книги Валерія Мельника, Олени Біруліної,
Степана Пащука "Земля Чірмуса і Оха".
На фото Станіслав Лещинський (20.10.1677 - 23.02.1766 рр.) - король Речі Посполитої (1704 - 1711, 1733 - 1734). Вів таємні переговори з гетьманом І.Мазепою про об'єднання України, Польщі і Литви у федеративну державу на засадах Гадяцького договору 1658 р., уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Московського царства.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua