квітня

23

Понеділок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

(зі спогадів жительки с. Нові Підцаревичі Валентини Валуєвої)
Війна і повоєнна розруха зробили 1940-ві роки чи не найтяжчими в історії минулого століття. Та і в цей час люди шанували Різдво Христове. Селяни цілий рік по жменьці збирали найкраще борошно, щоб спекти хліб на свята і приготувати гостинці для колядників. 
Про традиційні 12 страв на святвечір і не мріялось. Та на столі була кутя, вареники, квашена капуста, грибна юшка, узвар. На покуть ставили «дідуха», під скатертину клали сіно (бо й Мати Божа свого Сина сінцем притрусила), а молодші діти під столом квокали (щоб квочки сідали). Стіл на ніч не прибирали, а у кожній мисці лишали трохи страви «дідам» (померлим).
На перший день Різдва меню урізноманітнювалось галушками чи затіркою, присмаченою шкварками (а нерідко і пісною). Тільки поодинокі господарі мали можливість заколоти кабанця. У них на святковій трапезі була домашня ковбаса, холодець, а ще традиційна в ті часи страва – «бикуси». Для неї шматочки м’яса і сала відварювали, а юшку заварювали борошном. До бикусів господині подавали спеціальні млинці з дріжджового тіста, до якого перед приготуванням додавали сиру терту картоплю. 
Пригадувала бабуся і як вона колядувала. Діти збирались у групи, вчили колядки (найчастіше «Христос народився, Бог воплотився»), готували зірку. Хтось перевдягався у ведмедя, хтось у козу, дівчата запинались салісовими хустками. Ось так, у скрипучий мороз, в благенькому одязі, обмотавши ноги онучами та взувши постоли, ватаги дітлахів вирушали вітати односельців зі святом. А ті давали колядникам хто по варенику чи галушці, хто по яблуку чи горішку, а то й  по шматочку млинця чи скибочці хліба. Торбини носити не доводилось, бо поки перебігали від хати до хати, то ті гостинці начисто з’їдались.
Якось, пригадує бабуся, завітали вони і до сусідів, чиї вже дорослі сини влітку були заробітчанами «на Волині», звідки привезли білого борошна. Тут їм дали по пампушці з того борошна, такій смачній, що діти не втримались і через деякий час повернулись до цієї хати, щоб перехитрити господиню і ще отримати таку смакоту. Бабуся все життя пам’ятала, як вони повдягали одяг навиворіт, поставали перед вікном на коліна (щоб не впізнали їхній гурт за зростом) і старалися ту саму колядку заспівати по-іншому. Стояли тремтячими колінами на змерзлій землі, боячись викриття, і все заради маленької пампушки з білого борошна…
Бережімо світлу пам'ять про наших дідусів і бабусь, їхню любов та спогади, якими вони з нами ділились. І не забудьмо подякувати Богу за все, що матимемо на святкових столах…
Юлія Музика,
смт Маневичі.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua