червня

22

П'ятниця

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Повідомлення
  • Lack of access rights - File '/images/foto/1/IMG_4708.JPG'
  • Lack of access rights - File '/images/foto/1/IMG_4708.JPG'
Кожної  суботи  колишній фотокореспондент  районки, маневичанин Микола Спиридонович Кобець з нетерпінням очікує  листоношу, щоб прочитати свою улюблену газету «Нова доба». Їй присвятив він  усе своє  життя, бо у трудовій книжці значиться, що  1968 року він прийнятий на посаду фотокореспондента, а 1998-го звільнений у зв’язку з виходом на пенсію.
За свої 44 роки Віктор Степанович отримав безліч спортивних нагород, серед яких чимало найвищої проби. Усе своє свідоме життя він працював над собою, аби ставати вправнішим у тому, чим займався, і з часом досягав тих вершин, про які інші могли лише мріяти.

  «На сцену виходить мати-героїня, мати п’ятьох синів, талановита співачка Тетяна Хилюк із сином. Заключним акордом їхньої розмови звучать слова: «Роки, сину, непомітні, допоки матерів пам’ятають сини». Вони стояли на сцені, обнявшись. Син ніжно пригорнув свою маму. Зал завмер на мить. І вже нічого не треба говорити.  Ось моменти , заради яких варто жити!» – так декілька років тому газета «Нова доба» писала про урочистості в БК села Прилісне, присвячені вшануванню матерів.

Сьогодні такий вид діяльності як бондарство стало рідкісним явищем у повсякденному житті селян. Ще якихось п’ятдесят і більше років тому у жодному поліському селі не обходились без таких бондарських виробів, як дерев'яні відра й цебрики, ночви для прання, корита, маслобійки, бочки тощо. Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності, знання якості порід дерев. У минулому бондарне виробництво було основане виключно на ручній праці, про що ще добре пам’ятає потомствений бондар із Чорнижа Сергій Кушнір.  

В історію нашого району по праву вписане й ім’я Євгена Бубнюка, якому 22 квітня виповнюється 60 літ. Впродовж 30 років він займав важливі керівні посади в районі.

Оптимізму, таланту і силі характеру художника із Граддя Петра Ткачука можна лише позаздрити, бо лише обдаровані і вольові люди створюють справжні шедеври. Про таких говорять – поцілований Богом. Незважаючи на важке захворювання (ревматоїдний поліартрит), він захоплюється живописом і музикою. Посеред кімнати стоїть мольберт, повсюди пахне олійними фарбами. В розмові Петро Ткачук виявився щирою, відкритою людиною, яка дарує тепло свого серця іншим.

Про таких, як Віктор Цьопич і його два сини Віталій та Анатолій (на знімку) із с. Замостя, кажуть, що мають золоті руки. Із захопленням вони роблять неповторні дерев’яні  вироби на будь-які смаки.
Депутату районної ради троянівцю Олександру Шкоді за життя довелось змінити не один рід діяльності, і хоча траплялись різні ситуації, він  завжди залишався чесним, принциповим та відданим справі.
Поліське село 1960-х років – навколо ліси, болота, бездоріжжя. Невеликі хати, бідні селянські господарства. Старе приміщення хати, де з одного боку пошта, а з другого – сільський медпункт. Віконні рами і стіни світяться, але прибрано, чисто. Таким застала 17-річна Марійка Плаксій, родом із  Вінничини, ФАП  у  с. Велика Осниця, коли після закінчення Луцького медучилища у 1962 році приїхала за направленням на роботу. 
Вихованка Маневицької дитячої музичної школи Вікторія Михайловська в ІІІ (заключному) турі обласного конкурсу виконавців на бандурі серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів в номінації «бандурист-вокаліст» посіла почесне перше місце.

Щастя жінки в родині, в дітях - у цьому переконана жителька Карасина Надія Ковальчук. Разом із чоловіком Михайлом Іларіоновичем вони гордяться дев’ятьма дітьми - шістьма синами і трьома доньками. Із них четверо вже мають свої сім'ї, один син заручений, а двоє наймолодших ходять до школи. 

Двадцять років викладачем Маневицької музичної школи по класу духових інструментів працює Анатолій Мельник (на знімку крайній ліворуч). Як виявилося, людина він напрочуд скромна і не надто любить говорити про себе, проте залюблений у свою професію і, як зізнався, відчуває неабияку гордість за професійний ріст своїх учнів. 
Не кожне подружжя благословляє Господь прожити в парі 60 літ. Цю поважну річницю називають ще діамантовим весіллям, бо ж діамант не тільки зачаровує красою, але й славиться своєю твердістю, що й символізує міцність сім’ї. 17 лютого саме таку поважну дату сімейного життя - 60 років - відсвяткували Михайло Амвросійович та Ганна Федотівна Сопронюки, корінні жителі мальовничого села Градиськ.
Село Бережниця могло зникнути з карти України разом із населеними пунктами Хатки, Церковка, Любарка та  Смоляри, що знаходилися неподалік, і яких вже давно немає. Всі ці села були на території військового полігону, і колишня влада робила усе, аби в тій місцевості ніхто не проживав. Про це та про інші факти свого життя розповів житель с. Бережниця Федір Смітюх.

Нині уродженка Оконська та вчителька із 34-річним стажем Любов Василівна Семенюк перебуває на заслуженому відпочинку. Працюючи вчителем початкових класів, чимало учнів знайомила з країною Знань.

Почесним громадянином Маневицького району у 2016 році став завідуючий відділенням реанімації та інтенсивної терапії Маневицької ЦРЛ Михайло Головенець.

В шкільні роки маневичанка Світлана Мельник, уродженка с. Троянівка, хотіла стати піонервожатою, проте згодом уподобання змінились - з педагогіки на медицину. Дивлячись на страждання батька, який хворів на цукровий діабет та мав  хвороби серцево-судинної системи, вирішила вивчитися на медика, аби допомагати людям.

Дмитро Білан з Борович на теренах району більш відомий як досвідчений учитель фізичного виховання. Однак життя склалося так, що Дмитрові Васильовичу довелося вести й уроки трудового навчання. І саме цей предмет, а особливо керівництво гуртком «Художня обробка деревини», розкрили весь творчий потенціал вчителя, уміння реалізувати в дереві найфантастичніші задуми, розкривши неповторну красу звичайного кореня чи галузки, яких ми у повсякденних клопотах просто не помічаємо.

Добротною виробничою майстернею може пишатись не багато шкіл у нашому районі, а тим паче відразу двома - для хлопців і дівчат, як от у Красновільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де трудове навчання хлопцям викладає Іван Миронюк, вчитель із 37-річним трудовим стажем.

Андрій Олексюк – професійний музикант, бас-гітарист волинського гурту «Фіолет», який здобув визнання у багатьох любителів рок-музики. Гурт «Фіолет» - незмінний учасник різноманітних фестивалів не лише в Україні, але й за її межами – в Польщі та Білорусі. Патріотичні, вольові, вони виступали на сцені Євромайдану під час Революції Гідності, займалися волонтерською діяльністю, присвячували гастрольні тури героям Небесної сотні. Цьогоріч волиняни стали учасниками популярного шоу «Х-фактор»,  зупинившись лише за крок до прямих ефірів. Вони творять справжню українську музику, яка  бере за душу.

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua