червня

19

Вівторок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Павло Мельник, що родом із с. Старий Чорторийськ, не перестає дивувати земляків своєю поетичною творчістю. Кожен вірш містить щемливі спогади дитинства, шкільних років, кохання, сільської атмосфери.  Сьогодні Павло проживає у Рівному з дружиною та донечкою.
Варто звернути увагу на те, що чоловік виріс у сім’ї вчителів. Мама – учитель початкових класів, тато – колишній  директор Старочорторийської ЗОШ, а зараз працює в Ковелі вчителем фізики. Виникає відразу запитання: чому ж не продовжити традицію батьків?
 – Коли надивився, як мама ночами не спала, бо сиділа над зошитами, то передумав,– усміхнено розповідає пан Павло. – Це дуже виснажлива праця, що вимагає великого терпіння.
Павло Мельник закінчив національний лісотехнічний університет, здобув фах інженера-технолога з деревообробки.
Творчі паростки проросли у студентські роки. 
– У школі писав твори мені старший брат, а в інституті, коли був вільний час, я почав уже сам творити, – пригадує чоловік. - Перший вірш був про одногрупників.  На нього всі схвально відреагували. Для мене це стало своєрідним натхненням.
Часто поетами стають ті люди, які пережили важку розлуку, біль, розчарування... Все пережите вони відтворюють на папері. Щодо Павла, то у нього з-під пера виходять вірші спонтанно, невимушено, просто. 
– От читаю новини зі Сходу і відразу беру ручку, бо ця тема пронизує до глибини душі, – каже Павло. – Під час прогулянок з донечкою часто звертаю увагу на щось незвичайне, що надихає. Поетичне слово наповнює мою душу, примушує замислитись над сенсом людського життя, над тими проблемами, які існують в рідній Україні.
Першими, хто читає його вірші - це друзі у соціальних мережах. Вони оцінюють творчий доробок автора, коментують його  і дарують поетові натхнення. 
– Мої батьки не знали, що я пишу,– говорить поет-земляк. - Одного разу мама випадково побачила мій зошит, в якому на той час уже було 50 віршів.
Цікаво, що за час проживання в Рівному Павло не написав жодного вірша про це місто, а щоразу звеличує неповторну Волинь. 
– Цей куточок притягує магнітом до себе, думками лину в батьківський край, – щиро зізнається Павло Мельник. 
Сьогодні у шанувальника поетичного слова є уже збірочка поезій «Над Україною летять ключем лелеки»: на тридцятиріччя вирішив зробити собі подарунок – власним коштом видав книжечку.
Завдяки поезії Павло тепер має друзів за кордоном. До речі, автор уже працює над наступною збіркою, а ще збирається писати казки та вірші для дітей.
Деякі вірші вже покладені на музику. Це зроблено завдяки старанням учасника шоу «Україна має талант» Олександра Кварти. 
Ще одним захопленням чоловіка є вишивання бісером та нитками.  
– Поки дружина була на сесії, я вирішив зробити їй сюрприз – картину вишити, – ділиться Павло. – А потім навіть вишивав на замовлення сорочку дівчинці-першокласниці.
Павло Мельник вважає, що немає людини без талантів і здібностей, тому закликає розвиватись, пробувати себе у різних видах діяльності, йти назустріч своїй мрії, не зважати на перешкоди і ніколи не зупинятись на досягнутому. Він щиро переконаний, що майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії.
Інна Кошулинська,
с. Ст. Чорторийськ.
 
РОДИНА
З далеких часів проростає в нас 
наше коріння, 
З родинного дерева вже утворився 
садок. 
Бабуся, дідусь, мама з татом – 
це два покоління, 
Зібрати всіх рідних потрібен 
великий рядок. 
Від роду й до роду батьки своїм 
дітям дарують 
Батьківську пораду і маминих 
рук теплоту, 
Традиції предків міцною родину 
гартують 
І, ніби бальзам, знімуть з серця 
усю гіркоту. 
Родинне тепло, ніби сонце, - 
завжди зігріває, 
Батьківська любов помагає 
у світі зрости, 
Коли є родина, то серце піснями співає, 
І плаче воно, коли сам залишаєшся ти. 
Родина - це світло і затишок 
завжди у домі, 
Міцний оберіг, допомога завжди від біди, 
Родина - це спогад в старому 
з роками альбомі, 
Родина - це стежок знайомі 
з дитинства сліди. 
Давайте не будемо час свій 
кудись відкладати, 
Життя пролітає неначе 
експресом швидким. 
Знайдемо хвилини, щоб рідних 
щоденно згадати, 
Бо ми є щасливі, коли пригадати є з ким.
Павло Мельник.
 

Коментарі  

#1 Павло Мельник 09.10.2017, 13:01
Дуже дякую Інні Кошулинській за таку прекрасну статтю про мене.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua