січня

19

П'ятниця

Офіційні вітання

Останні коментарі

Цьогоріч свято 1 вересня для заступника 
директора з навчальної роботи 
Маневицької дитячої музичної школи  
Ліни Марич було  ювілейним, двадцятим.
ДО МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ - 
З ПОДРУЖКАМИ
Здається зовсім нещодавно несмілива другокласниця переступила поріг цього навчального закладу, аби навчитися грі на бандурі.
- Послухала як  захоплено розповідає  подруга Лєна Тимощук про навчання, побачила цей інструмент, почула його звучання  - і собі закортіло, - вертається в минуле бандуристка. – Потім до нас приєдналась ще одна подруга – Оксана Шмигельська. Усі ми, закінчивши музичну школу, повернулись до рідної альма-матер вже викладачами.
Надзвичайно пишався успіхами Ліни тато. На його прохання вона виконувала для гостей музичні композиції, співаючи під акомпанемент бандури, яку сама носила  на заняття та із занять додому. І хоч були вони в той час платними, навіть мови не було, що це сутужно для сімейного бюджету.
- Саме тато не дав мені покинути музичну школу, коли я десь через років два заявила, що набридло, - з усмішкою згадує моя співрозмовниця. – Бувало, що й за руку особисто вів на заняття.
Після закінчення 9 класу вирішила вступати до Луцького державного музучилища. На заваді мрії не став ні високий конкурс, ні недобір балів при першій спробі.
ПЕРЕСТУПИЛА ПОРІГ 
РІДНОЇ ШКОЛИ 
ЯК ВИКЛАДАЧ
Про незабутні студентські роки Ліна розповідає з неабияким захопленням: цікаве навчання, поїздки-виступи до Львова та Києва, концерти в Польщі та Німеччині в складі капели бандуристів. 
- Після закінчення училища вирішила продовжити навчання у Харківському інституті мистецтв  ім. Івана Котляревського на факультеті народних інструментів, спеціалізація бандура, - продовжує розповідь Ліна Григорівна, - проте провчившись рік, перевелась до Луцька в СНУ ім. Лесі Українки. 
На запитання про причини всміхається: «Велике кохання, заміжжя».
Двадцять років тому повернулася до рідної музичної школи в якості викладача. Звичайно, добре пам’ятає своїх перших учнів - нині відому всім Ірину Котлицьку, Юлю Антонюк, Тетяну Балюк, Ірину Сидорук, Наталію Терешко.  Із великим бажанням поспішала на роботу, віддаючи дітям свою любов та ласку. Народивши доньку Марину, вже через три місяці повернулась до своїх вихованців. Навчала гри на бандурі й доньку, проте  їй більше було до вподоби фортепіано, і, закінчивши музичну школу по класу цього інструмента, Марина пішла стежиною неньки – нині навчається у  Волинському державному училищі культури та мистецтв ім. Ігоря Стравінського (колишнє музучилище). А молодша донька опановує гру на скрипці.
Ось уже 16 років Ліна Григорівна на посаді заступника директора по навчальній роботі
- У нас дружній колектив, - відзначає педагог. – творчий, згуртований. Радію, що не зменшується число дітей, бажаючих долучитись до світу музики, навіть не всіх, на жаль, можемо прийняти. А педагоги докладають усіх зусиль, аби передати свої знання та вміння, допомогти підкорити творчі вершини. Пишаємося, що маємо чимало переможців та призерів обласних, всеукраїнських конкурсів, що учні продовжують навчання у престижних вузах.
І ХЛОПЦЯМ 
ДО ВПОДОБИ БАНДУРА
Із захопленням  розповідає Ліна Григорівна про творчі колективи, якими керує.  Один з перших – тріо «Кумасеньки». Показуючи фотознімок, більше ніж 15-річної давності, пані Ліна розповідає: «Ми дійсно куми, а ще давні приятельки із часів навчання в дитячій музичній школі, де  була Світлана Бих нашим наставником. Оксана Шмигельська – викладач музичної школи, Тетяна Демчук  на той час  музичний керівник дитсадка «Веселка», що в райцентрі". 
Не раз «Кумасеньки» на районній сцені радували поціновувачів мистецтва, жартівливі та величальні пісні звучали і на адресу іменинників – друзів та знайомих. 
Під керівництвом Ліни Марич вже 15-річчя святкуватиме ансамбль «Інтермеццо», який об’єднав викладачів ДМШ і дарує незабутні хвилини насолоди на багатьох районних заходах, як і дитячий ансамбль юних бандуристів.
Проте в складі «Інтермеццо» не лише викладачі дитячої музичної школи. Із радістю поспішає на репетицію із власною бас-гітарою і колишній вихованець Ліни Григорівни Сергій Сахнюк. Місцевий підприємець відгукнувся на запрошення, адже музика живе у його серці. Відразу ж цікавлюсь чи багато хлопчаків за ці 20 років викладання у школі виявили бажання навчитись грі на бандурі. Моя співрозмовниця на мить задумується і відповідає:
- Не більше п’яти. Хоча з хлопців виходять чудові бандуристи. Як приклад, п’ятикласник Маневицької ЗОШ №1 ім. Андрія Снітка Іванко Сапронов, який лише другий рік навчається у музичній школі. Чого варті виконані ним під бандуру пісні англійською та французькою мовами! 
Рок та джаз 
під акомпанемент бандури
Почувши про пісні на іноземних мовах, дивуюсь, згадуючи стереотип: раз бандура – значить українська народна пісня. Проте пригадую вихованку Ліни Григорівни Наталку Лосєву, нині студентку Волинського училища культури та мистецтва ім. Ігоря Стравінського, призера Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос країни», про яку я вже писала.
- Наталці дуже подобалась пісня Скрябіна «Веселі, брате, часи настали», яку вона неодмінно хотіла виконати під акомпанемент бандури, -  згадує викладачка. – До цього у мене вже були невеликі напрацювання в оранжуванні, але ж рок під бандуру?! Проте взялась за справу - і вдалось. Потім пісня за піснею і в 2013 році вийшла моя збірка «Популярна музика в перекладі для бандури».
Приємно, що це видання стало в нагоді багатьом викладачам музичних шкіл України, а пані Ліна не залишає аматорську справу. Її твори увійшли в збірку «Бандура дарує натхнення»,  у планах – друге власне видання. 
А коли до родини Маричів навідуються гості, то можуть очікувати на своєрідний домашній міні-концерт. В руках господині «оживає» бандура, звучить українська народна пісня  із вуст пана Андрія, господаря. Софійка на скрипці може відтворити будь-яку мелодію, навіть гімн України, а під звуки фортепіано  у зимові вечори так гарно звучать колядки! При цьому нікому з гостей не заборонено доторкнутись до чорно-білих клавіш  чи струн бандури і відчути себе хоч на декілька хвилин музикантом.
Олена БИЧКОВА.
Фото із домашнього альбому.  

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання