квітня

24

Вівторок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

29 вересня цього року Людмилі Степанівні Гайдучик (на фото) виповнюється 80 років. Людмилі Степанівні є що згадати і про що розповісти. При зустрічі оповідь про її життя текла рікою – встигай лишень записувати.
Росла вона здібною до навчання дівчиною, мріяла стати вчителькою. Закінчивши 7 класів Троянівської семирічки, пішла здобувати середню освіту в школу с. Поворськ, яку закінчила в 1955 році. Але через бідність батьків, які працювали в колгоспі, не змогла вчитися далі. А тут саме звільнилося місце завідуючого Троянівським клубом, яке тодішній голова сільради Вацик Д.П. запропонував їй.
Молодь того часу любила вистави і брала в них активну участь. Старожили села ще й донині згадують п’єси, які аматори ставили на сцені місцевого клубу. Був створений сільський хор, їздили з виступами по селах. У 1959 році хор з Троянівки побував навіть на огляді в обласному центрі, де зайняв друге місце. Того ж року Людмила скінчила шестимісячні курси працівників культосвітніх закладів у Луцьку.
А в 1963 році директор Троянівської середньої школи Войтович А.К. переманив її у школу на посаду старшої піонервожатої. Людмила  Степанівна працювала з дітьми з вогником, завзято. Проводились під її керівництвом різні заходи, пошукова робота. Пригадує, як знайшли адресу радянського солдата, який загинув в 1944 році на території села. Він був родом з Челябінська, де проживали ще його мати і сестра.
У 1977 році перейшла на роботу завідуючої кадрами у місцевий радгосп, де працювала до виходу на пенсію в 1996 році.
Удвох з чоловіком виховали двох донечок – Надію і Аллу. Обидві закінчили середню школу і виїхали в Луцьк. Там вони створили сім’ї, народили Людмилі Степанівні і Мирону Максимовичу внучат. Дочка Алла передчасно померла, і дідові з бабою довелося ростити онуків:Оксану, Тараса і Юру. А на літо Надія привозила у село ще й своїх двох дітей – Віту і Андрія. Всіх вигодували, всі виростили здоровими, працьовитими і такими ж завзятими до роботи, як самі.
Радість  і гордість Людмили Степанівни  – внуки Тарас і Юрій. Хлопці, здобувши професійну освіту, пішли  добровольцями в АТО. Тарас воював рік і 4 місяці. Повернувся минулого року в Луцьк, одружився, нині з дружиною чекає первістка. А Юра воював два роки і 4 місяці. В червні цього року також повернувся у Луцьк. Обоє працюють на підшипниковому заводі.
Старість для Людмили Степанівни – не просто зморшки й сивина, а радість від років, які вона присвятила людям, своїм дітям і онукам. І нині, зустрічаючись на сільській дорозі, односельці щиро всміхаються до неї і отримують взамін заряд бадьорості й енергії. Її добре слово і тішить, і спонукає до життя, і вчить мудрості та доброті.
Отож з ювілеєм, шановна Людмило Степанівно!
Василь Сопронюк,
с. Троянівка.
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua