вересня

25

Вівторок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Нелегким було  життя Івана Климовича Ковба з Великої Осниці. Народився він у воєнний 1941 рік у простій селянській сім’ї Клима Юхимовича і Ганни Іванівни, через два роки на світ  з’явився брат Василь. У війну в селі лютував тиф, який у 1944 році забрав батька, а через два роки померла і мати. Після смерті батьків діти пішли жити до  батькової сестри Євдокії, якій на той час було лише 22 роки.
Дитинство згадується Іванові тяжким, в непосильній праці, голим, босим, голодним.
Тягнувся до науки, ходив у школу, добре вчився. Водночас проходив школу пастушка. З «Букварем»  пас корову, пас ще і людську займанку, бо за це давали хліба. І якою радістю горіли дитячі очі, коли удвох з братиком нажали сніп жита, прачем обмолотили, на своїх жорнах змололи і наварили затірки. Про це із сльозами на очах згадує  Іван Климович.
У Борисихи жив директор школи Залевський. Діти там часто бували, вона і їх нерідко годувала, бо  тяжко було дивитись на голодних сиріт.
Часто згадує ветеран праці, як пас телят, овечок, особливо пам’ятний випас коней вночі. Полюбив хлопець одного жереба, якому ніхто не міг дати ради, а от Іванко хитрістю завжди його ловив.
Часто в осінні морозні ночі пас коней босим, в одному піджаку. Тепер, на старість, відгукується те все хворобами. Не було в що одягнутися, взутися, жили напівголодні. Але працювали.
Закінчив Іван семирічку у 1956 році, а середню освіту здобув  у вечірній школі.
Після закінчення семи класів два роки пас людям вівці і за зароблені гроші нарешті купив собі штани (до того Євдокіїна сестра шила сорочки і штани з полотна і фарбувала їх). Панько і Юхим (сільські чоловіки) із скатів шили ґуми, в яких довелося ходити Іванові. Потім їх змінили постоли.
У 1960 році Іван Ковб та Віра Усік поєднали свої долі. Народили і виховали три доньки: Олю, Наталю і  Юлію. І сьогодні серце радують п’ятеро онуків та правнуки Тарас та Іван. Відійшла у вічність дружина. Іван Климович господарює з доньками Наталією і Юлією та онуком Артемом.
Найдовше працював Іван Климович  у рідному колгоспі «Україна». Влітку – обліковцем (міряв по 2 га жита косити вручну, нараховував трудодні). Взимку працював у лісництві на заготівлі лісу, щоб заробити якого карбованця, бо ж у колгоспі мізерні заробітки. Із 1963 по 1966 рік працював штатним у лісництві – маркувальником і майстром.
Довго приглядався до Івана Климовича тодішній голова колгоспу Крючков Іван  Сильвестрович і нарешті у 1966 р. перевів його у колгосп касиром. А з 1968 по 1989 рік Іван Климович - незмінний бригадир колгоспу. І хоча колгосп «Україна» ніколи не був передовим, бригада Івана Климовича вирощувала високі врожаї картоплі, льону, буряків.
Поважали і поважають Івана Ковба за добросовісну роботу, за добре слово, за пораду. Свого часу за високий урожай картоплі та за хороше її зберігання преміювали нашого бригадира мотоциклом «Восход». За відмінну працю також нагороджений медалями. Та найвища нагорода – людська шана та повага.
У 1989 році пішов Іван Ковб на заслужений відпочинок. Нині інвалід І групи. Пенсія малувата та дочки і онук підтримують морально і матеріально.
Побажаймо цій чудовій людині щасливого довголіття, здоров’я, радості, поваги й любові від ближніх та односельців.
Любов МИРОНЧУК, 
вчитель-пенсіонер, с. Велика Осниця.
На знімку із сімейного альбому: Іван Ковб з дружиною Вірою Яківною, 2011рік. 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua