січня

16

Вівторок

Офіційні вітання

Останні коментарі

У жительки села Старий Чорторийськ Катерини Брик, якій 69 років, у квітнику пломеніють квіти, сполений город, підв’язані помідори і гордо красується плантація парубків-соняхів. У хаті на столі різнокольорові нитки з голками, полотно, шпиці, усміхаються рушники на образах і пахне пиріжками.  
Тяжке, але водночас незабутнє дитинство бабуся згадує з радістю: 
– О третій годині ранку бігли з сестрою доїти корів на ниву, руками за ранок видоювали 16-18 голів (це потім стали апарати), бідони з-під молока мили у річці. Бувало, такий туман, що не видно куди йти, а ми співаємо, в росі ноги купаємо.  
Все життя Катерина Степанівна важко трудилась: з 15 років вже їздила на сезони, де збирала помідори, сапала і полола гектарами буряки, два роки працювала в Дніпропетровську на будівництві: спочатку підносила цеглу, а потім навчилася її класти.
– Важка житка була. Працювала в колгоспній ланці, де збирали, сушили, терли льон, а потім возили на льонозавод в с. Оконськ. Рубала дрова, розкидала гній – всю чоловічу роботу робила. Ще й прибиральницею працювала у Будинку культури і в бібліотеці, думала, що дві ставки буде, але отримую пенсію тільки по одній. 
Чоловік, нині покійний, їздив по сезонах, тому жінка вдома мусила сама справлятися з трьома дітьми, поратися по господарству і працювати на двох роботах. Разом з двома синами і донькою ходили до лісу. Дочка Надія пригадує: 
– Нам весело разом було ходити до лісу, наберемо з мамою два відра ягід, а хлопці грибів, то вже маємо що взимку їсти.
Відпочинок тільки на свято. Особливо весело було взимку, коли дівчата з хлопцями збиралися на вечорницях, де співали і грали в ігри.
Бабуся Катерина попри всій поважний вік, вишиває і в’яже без окулярів. Говорить, що це завдяки лікувальним властивостям чорниці: щоранку випиває чашку чаю з гілочок чорниці, їсть сухі ягоди,  і часто пече пиріжки (щодо пиріжків, то дуже смачні – авт.). 
Вишиті рушники, серветки, сорочки, скатертини милують око. Мережки, китиці і різноманітні узори пані Катерина створює сама. Своєрідно розпочинає рушник: 
– Прошу в Бога допомоги, потім роблю «махлярки» (китиці), хоча знаю, що майстрині закінчують ними, далі створюю мережки, це найбільше мені подобається. Мені легше жити, як нашиваю, тоді про все забуваю, це мій душевний відпочинок.
Ще одне захоплення - вирощування квітів, повсюди їх насаджує. 
– Навіть в канаві насадила чорнобривців, люди виривають волошку з полів, а я навпаки залишаю, хай росте така файна, - усміхається Катерина Степанівна і запевняє, що пісня і вишивання приносять у житті неабияку втіху.
Інна КОШУЛИНСЬКА,
с. Старий Чорторийськ.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання