грудня

14

П'ятниця

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

До знайомства із юним жителем с. Кукли Олександром ЗІНИЧЕМ, якого декілька разів бачив на районній сцені, й подумати не міг, що на перший погляд непримітний сільський хлопчина своїми рисами характеру, вмінням та наполегливістю може бути таким схожим на зрілого чоловіка. Та про все по порядку. 

 

Сцена 
Вийти на шкільну сцену хлопчині допомогла мама Людмила Миколаївна, яка суміщає посади заступника з виховної роботи та педагога-організатора Куклинської ЗОШ І-ІІІ ст.
– Творчі здібності у Сашка відкрили, коли він пішов у перший клас. Якось я дала йому підготувати до свята 8 Березня гумореску Павла Глазового «Залізний характер», і він вдало її прочитав, – пригадує Людмила Зінич. – Згодом у нашій школі проходив огляд художньої самодіяльності, куди приїхали методист відділу освіти РДА Ніла Каліс та директор ЦТДЮ Валентина Ковальчук. Почувши, як майстерно виконує Сашко гуморески, вони запевнили, що він виступатиме на районній сцені. 
Після цього хлопець виступав не лише на районній сцені, а й на обласній, де зустрічався із народним артистом України Василем Зінкевичем, який сказав юнаку, що за ним "плаче" велика сцена, і дав йому автограф. 
– Немає такого, щоб хтось його вчив чи наставляв, як він має розповідати гуморески, – продовжує мати юнака. – Були випадки, коли учителі-мовники підказували, як слід читати. Але він приходив додому і робив усе на власний розсуд.  
Та все ж Олександр Зінич і його мама вдячні за допомогу вчителям-пенсіонерам Неонілі Савчук і Євдокії Чех, а також теперішньому наставнику Оксані Кушко, адже саме з їхньою допомогою хлопець упевнено вигравав у районних та обласних конкурсах читців-гумористів «Усміхнемось щиро Вишні». 
Сашко – староста шкільних драматичного та фольклорного гуртків. Цьогоріч фольклорний гурток зайняв друге місце в районі. Брав хлопець участь у щорічному фольклорному ярмарку в Куклах, де задавав тон усьому дійству. Є ведучим всіх загальношкільних заходів. Щороку його запрошують виступати на різноманітних районних концертах. 
– Що б я не говорив зі сцени, а мене сприймають як артиста розважального жанру, – говорить Олександр Зінич. –  Якщо виходжу на сцену, то це обов’язково має бути смішно. Також люблю пародіювати відомих артистів. Перед виходом на сцену дуже хвилююся, відчуваючи відповідальність. 
Юний фермер
 Коли я завітав на подвір’я до Зіничів, молодий господар (інакше його не назвеш) енергійно годував своїх 20 качок, після чого пішов поратися до кролів.
– У 5 класі на день народження мій дядько Геннадій Зінич (колишній сільський голова – авт.), подарував мені пару кролів, – розповідає хлопець. – Потім, я дізнався, що у селі багато хто розводить кролів, та й собі почав. І справа мені ця сподобалась.  
Кролів утримує не лише задля м’яса, а й тому, що просто цікаво цим займатися.  
– Найбільше тримав 50 особин, зараз маю до 30, – продовжує юний фермер. – Спочатку були прості європейські, подаровані дядьком. Потім вичитав в Інтернеті про каліфорнійців і купив їх у односельчанина. Також є новозеландська червона, білий та сірий велетні. Зараз хочу придбати віденського блакитного і полтавське срібло. Вони є в селі і якраз кроленята підростають.  У них гарне забарвлення і кращі біологічні якості – швидше  ростуть і значно більші.
– Ви би бачили, скільки він цього року моркви та буряків насіяв. А як старанно обробляє! – підтримує розмову мама Людмила Миколаївна. – Звісно, я не можу на дивані лежати, коли син трудиться, тож допомагаю сапати. Усю роботу по чистці та обробленню місць утримання кролів виконує сам, навіть щось там з ними говорить. Щоправда, щеплення також допомагаю робити, бо сам ще не наважується, хоча купує вакцину за свої гроші.
– У батьків гроші брати?! Ні в якому разі, бо це моє господарство, – упевнено промовляє Олександр. –  Гроші заробляв, збираючи ягоди.  Кролів ще не продаю, хоча про це вже подумую, бо є пропозиції.  
Часу Сашкові вистачає на все: і уроки повчити, і тричі на день нагодувати своє господарство,  накосити та привезти трави. Хоча із заготівлею кормів допомагає старший брат-випускник Ігор. Його також просить, коли треба щось обладнати чи виготовити. 
Хлопець залюбки допомагає батькам по господарству, може навіть корову видоїти. Сам зарибнив ставка у діда Миколи, купивши малька на 300 грн., і нещодавно з тієї риби варили першу юшку.
Навчання та 
інтерес до науки
У навчанні Сашко теж в перших рядах  – відмінник. Захоплюється фізикою, географією й біологією. Брав участь у всеукраїнському конкурсі юних зоологів і тваринників. 
– Минулого року із районного відділу освіти прислали на школу запрошення взяти участь у конкурсі юних зоологів і тваринників, – продовжує мама Сашка. – Запропонувала сину долучитися до участі, адже має чимало знань про кролів. У науково-дослідницькій роботі потрібно було показати, як доглядає, вигодовує кролів, який має прибуток, і головне, довести, що сам цим займається.  
Хлопець посилено готувався до конкурсу. Долучав свої раніше зроблені фотознімки кролів, а також морських свинок, які проживають спільно. В своїй доповіді молодий науковець доводив, що спільне утримання кролів і морських свинок сприяє меншій захворюваності кролів, адже якщо у них з’являється вушний грибок, морські свинки його усувають. Готував текст спільно з матір’ю, а вже висновок робив сам. 
Вигравши районний та обласний етапи конкурсу, Олександр Зінич разом із своєю мамою, науковим керівником, вирушили до Києва у Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Перед цим за допомогою працівників ЦТДЮ виготовили постер із усією необхідною інформацією. 
– Мені сподобалось, як діти готуються до такого конкурсу, що їм все цікаво. Це мене  здивувало, адже у нас в селі діти до науки ставляться байдуже, - продовжує Олександр. –  А от  Києвом були розчаровані. У столиці України більшість розмовляє російською: «Что, чего и  почему». Всі якісь сердиті, ні в кого не можна нічого спитати. Всі в навушниках, кудись поспішають.   
Після захисту своєї наукової роботи Олександр Зінич отримав ІІІ місце у секції «тваринництво», йому вручили грамоту та канцелярський набір. А мамі, як науковому керівнику, сертифікат на 2 тисячі гривень. Отримавши від матері половину грошової винагороди, призер конкурсу вирішив витратити її на придбання кролів.
Паламар у церкві 
Олександр Зінич ніколи не спізнюється до церкви, бо вже другий рік паламарює.
– Спершу ходив у церкву із бабою, хоч і не завжди тоді хотілося, потім вже з мамою, – говорить Сашко. – Згодом сподобалось і почав ходити сам. Вибрав собі місце, там і стояв та гасив свічечки. Зараз, якщо виникає питання, куди йти – чи в церкву, чи на свято в школу, – завжди вибираю церкву.
– На Спаса два роки тому батюшка запропонував йому бути паламарем, - додає мати. – Щонеділі о 8.20 вже йде до церкви, хоча служба на 9-ту. А на вечірню вже ходить по черзі один із трьох паламарів. А коли приходить з церкви, відпочиває і йде в ліс, адже дуже полюбляє спостерігати за природою, особливо за птахами. Якось навіть вчитель дав йому завдання вести щоденник спостережень  за птахами.  
– Вже спостерігаю років зо три, – ділиться юнак. – Вивчив 67 видів птахів із тих, що є в нашій місцевості, із них розпізнаю близько 20-ти за голосом. 
Про професію чотирнадцятирічний Сашко поки ще не думає, хоча знає напевне, що хоче залишитися жити у селі і тримати господарство. І це було б добре, адже вже сьогодні українському селу потрібні такі енергійні, освічені та перспективні хлопці, як Олександр Зінич, аби воно не зникло з карти України.
Сергій ГУСЕНКО.
Фото автора 
та з домашнього альбому.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua