квітня

24

Вівторок

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Про таких, як Віктор Цьопич і його два сини Віталій та Анатолій (на знімку) із с. Замостя, кажуть, що мають золоті руки. Із захопленням вони роблять неповторні дерев’яні  вироби на будь-які смаки.
Віктор Кузьмович – уродженець Камінь-Каширщини. Творчі здібності  проявлялися ще у школі, коли займався  малюванням та фотографією, а після закінчення восьмирічки вступив до Ковельського ПТУ № 5, щоб освоїти професію різьбяра по дереву.  
– Тоді в області це було єдине училище, де готували сильних спеціалістів із деревообробки, - розповідає Віктор Цьопич. - Навчання подобалось тим, що акцент  ставився на самостійності. Ми ніколи нічого не робили з-під палки. Наші викладачі давали нам можливість відчувати себе творчими людьми. 
Армійську службу чоловік проходив у внутрішніх військах республіки Узбекистан. Будучи заступником командира взводу і маючи у підпорядкуванні 35 бійців, все ж іноді долучався до творчої роботи  – допомагав художнику виливати з гіпсу бюсти тогочасних вождів і керманичів.  
Першим місцем роботи молодого спеціаліста на Маневиччині після демобілізації було шляхово-будівельне управління № 51. Працюючи художником-оформлювачем, здебільшого малював знаки, а тому творчого розвитку не мав.  
Після одруження разом із дружиною Тетяною переїхав у Малу Ведмежку, де жінка  працювала на ФАПі, а він влаштувався вчителем військової підготовки, креслення та малювання у Костюхнівську ЗОШ. Доводилось щодня долати більше двадцяти кілометрів то пішки, то велосипедом, бо автобус ходив у село рідко. 
Далі була праця художником-оформлювачем у міжгосподарському лісгоспі. Тут робота вже мала творчий характер. Оформляли світлиці (колишні ленінські кімнати), сільські ради, будинки культури, та найбільше подобалось створювати неповторну атмосферу в дитячих садочках. 
– Це була свого роду художня майстерня, - продовжує пан Віктор. – Окрім того, що робота була цікава, отримували за неї немалі гроші. 
Щоправда, для працівників було і додаткове навантаження, оскільки за ними був закріплений стенд у Маневичах напроти теперішнього супермаркету «Колібріс», який мали два рази в рік поновляти.
– Згодом запросили на роботу в Маневицьке СПТУ-28 (теперішній профліцей), тоді вводилась нова робітнича професія – різьбяр по дереву. Не вагаючись, пішов майстром виробничого навчання та викладав художню анатомію та інші спецпредмети, - продовжує мій співрозмовник. – На той час у нас в училищі була досить сильна кафедра. Багато хлопців, які навчалися у мене, зараз займаються деревообробкою. Однак я, не маючи вищої освіти, змушений був піти з училища.
Невдовзі Цьопичі перебралися жити у батьківський будинок дружини у с. Замостя.
– Захворів тесть, а оскільки дружина працювала в Маневицькій ЦРЛ, мені довелось його доглядати. Поряд із цим необхідно було якось і заробляти на життя, – продовжує Віктор Цьопич. – Майстерню улаштував в кімнаті старої хати. Інструмент був свій, придбаний за час попередньої роботи. Спочатку виготовляв популярні у той час дерев’яні карнизи, згодом, коли почали відбудовувати церкви, стали замовляти різне церковне начиння – іконостаси, кіоти, аналойчики, підставки під ікони, підсвічники. Разом зі мною стали працювати і сини, які у свій час здобули спеціальності у Маневицькому профліцеї. 
Як зазначає Віктор Кузьмович, цікавими є без винятку всі замовлення, бо однакових робіт не роблять. Кожна річ починається із креслення і закінчується готовим виробом. 
– Збираємося гуртом, слухаємо замовника, а потім утрьох із синами думаємо, як усе краще зробити, – ділиться пан Віктор. – Наша робота колективна. Постійно консультуємося, вдосконалюємося, вчимося. Дуже добре, що обидва сини допомагають. Я нині, як директор (сміється), хоча Віталій вже перевершив мене у столярці, а Толік на «ти» з будь-якою технікою. Проте все ж досвід залишається досвідом.
На сьогодні Цьопичі мають репутацію добросовісних виконавців. А це дає певну гарантію, що матимуть замовників і зможуть заробити на хліб і до хліба.
Сергій ГУСЕНКО.
Фото автора.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua