липня

15

Неділя

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

- Здрастуй, моя мила. Чи снився я тобі сьогодні? – щоранку чує у телефонній слухавці голос чоловіка жителька с. МалаОсниця Єва Кузьміч, яка ось уже 5 років через важку хворобу змушена жити у сім’ї доньки в Маневичах.

 

Єва Кузьміч – дитинавійни. Народиласяважкого 1943 року. Семилітньоюзалишиласябез батька. Мати з двоманеповнолітнімидітьми на руках ледвезводилакінці з кінцями. Через рік, післязакінченняшколи, сімнадцятилітняЄва, абиякосьдопомогтиненьці, вирушила разом із подругами на заробітки.

 - Працювали в одному з колгоспівКіровоградщини. Нам кожній дали по групікорів, які треба булодвічі на день доїтивручну. На третій день післядоїння 19 корів у мене спухли руки. Я лежала на нарах і гірко плакала: працювати не можу і додому сама не заїду, - повертаєтьсяспогадами у далекумолодістьЄваЗахарівна. – Через декількаднівполегшало, мене відправили на різніроботи: на току перелопачувалапшеницю, заготовляла силос… Виїжджали ми з села на Юр’є, а поверталися на Михайла. Додому привезла 7 центнерівпшениці з ячменем.

ОднокласникуЮріюКузьмічувродлива та роботящаЄва так запала у душу, щовирішиводружитися до армії. Нестерпнодовгих три роки чекала дружина свогосудженого, якийніс службу в Хабаровськомукраї.

Важкісірібудніосвічувалисярадістю – народжувалисядітиМиколка, Володя, Галинка. Але чорноюсмугою у життямолодоїсім’їувійшов 1970 рік.

- Чоловікпрацював у колгоспі трактористом, я ж займаласядомашнімгосподарством, доглядаладітей. І раптом - інсульт. Доправили до колківськоїлікарні. Лежу нерухомо, а серце з грудей вискакує: як там діти. Найстаршомусиновілише 6 років, молодшому - три, а донечці - чотиримісяці.

Чоловікприїжджав велосипедом, долаючи 20-кілометрову відстаньвід села до Колок і стільки ж назад,  заспокоював. Уже значнопізнішедізналася дружина, щодітипід час поїздок батька залишалися дома самі. Хлопці добре знали, щоможнаробити, а чогоні. А запеленанудонькуЮрійВасильович клав поперек ліжка, аби не впала, у тому ж  положенні через кілька годин її і заставав.

- Виховавдітей так, що і тарілки не розбили, - сумноусміхаєтьсяЄваЗахарівна.

27-річна жінкаважкозвикала до хвороби.

- У 1971 роцімені дали групу. Я дужецьогосоромилася, однакрозуміла, щомушузмиритися, аджеважкопрацювати не могла.

А ЮрійВасильовичвстигавскрізь - і нароботі, і вдома. Тракторист-передовик колгоспу «Україна», чий портрет красувався на дошціпошани, тримавчималегосподарство і всьомудавав лад, до того ж усе життядопомагаводинокійтітці, яка жила поруч.

А щекомпанійський, життєрадіснийЮрій Кузьміч завждибувдушеюкомпанії. Дружкував на весіллях, 18 роківпід час новорічних свят у колгоспівиконував рольДіда Мороза. У життінамагавсявідшукатикращісторони і сам творив добро.

Важким тягаремнаплечібатьківляглаармійська служба синаВолодимира в Афганістані. Про те, щовідчуваломатеринськесерце, ЄваЗахарівна не хочезгадувати й сьогодні, лишевитираєсльози.

- Пережитийбіль, страх не залишають і понині. Кількадесятківлітпереслідуєстрашний, виснажливий сон, щосин наш ще в Афганістані, а ми з чоловікомвиглядаємолистоношу з таким рідним почерком на конверті «Єві і ЮріКузьмічам». Ніколи не адресував листа комусь одному, лишедвом.

Зніжністюрозповідаєжінка про невісток, зятя, онуків, при цьому мудро зауважуючи: «Своїхдітей дивись, а чужим ганьби не давай».

Характеристика ж чоловіказітканаізсуцільноїлюбові, поваги, вдячності.

- Віртечині, але за 55 роківспільногожиттяжодного поганого слова віднього в свою адресу я не почула. Живу за ним - як за кам’яноюстіною. Завждиусміхнеться, підбадьорить. А нещодавнодопитувався, чи не холодно в хаті, чи зять дров не жаліє. А я відповідаю, що тепло, доглядають мене, як малу дитину. «Все ж  таки я грошей передам, хайще сухих і порубаних купить», - не вгамовуєтьсямійблаговірний, - з усмішкоюрозповідає моя співрозмовниця. - Церідкісноїдобротичоловік, дякую Господу за ньогощодня.

Алла БУБНЮК.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua