січня

21

Неділя

Офіційні вітання

Останні коментарі

Наша адреса:

44600, Волинська обл., смт Маневичі,
вул. Незалежності 14, редакція газети "Нова доба",

тел. 2-15-74 - оголошення, реклама,

4-06-46 зав. відділ інформації,

2-11-44 зав. відділ соціальних проблем,

2-19-17 редактор.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Коментарі  

#1 Клавдія Лісовецька 04.09.2017, 13:08
Болить!!!

27 серпня 2017 близько 22.30хв, на автодорозі до с. СОФІЯНІВКА,Мане вицького району, Волинської області внаслідок нещасного випадку, ЗАГИНУВ МІЙ СИН Лісовецький Василь Павлович, мені хотілось би побачити водія, який в даному випадку мав би шанс вижити. Це даю відповідь на замітку в газеті "Волинь - нова" Олегу Плазовському та Сектору комунікації поліції у Волинській області за замітку в Новій добі.
А ще хочу звернути увагу, що врізались в повалене буревієм не над дорогою дерево, а в дерева які повністю перекрили дорогу.
Я маю майже 39 років водійського стажу, викладач професійного ліцею з підготовки водіїв, водій 2 класу,(в молодості більше п'яти років працювала водієм на різних підприємствах області, на різних автомобілях, в тому числі і вантажних).
Мені дуже боляче зараз про це писати, але повинна,щоб не повторилась ще така трагедія в якійсь родині.
Ми йдемо в Європу, де основною цінністю в любій державі є життя і здоров'я громадянина цієї держави. А які цінності в нас?
Вже більше місяця тому, внаслідок буревію , були похилені сосни над дорогою до села Софіянівка. Але нікому до того діла не було, ні водіям, які щоденно їздили по цій дорозі, ні працівникам лісництва , ні МЧС, ні поліції - бо я дуже сумніваюсь, що за цей час там ніхто не їздив. Їздив там і мій син. Та є гарна приказка, що доки не гряне грім - ми не перехрестемось. А грім грянув, та ще й який!!! Я такої грози не бачила за свій вік, низові розкотисті блискавки впивались в землю декількома стрілами одночасно, а потім появився криваво-червони й диск сонця, якого також не бачили люди раніше. Внаслідок бурі ці дві сосни впали на дорогу перекривши її повністю. Я знаю, що і після грози там їздили автомобілі, водії яких об'їзджали цю перешкоду лісовою дорогою, але не виконали вимог статті 1.5 ПДР
1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
І в коментарях до цих правил написано, що як приклад бездіяльності може бути неусунення перешкоди на дорозі.
Звичайно, що не всі возять з собою бензопилу, не всі мають можливість прибрати перешкоду самостійно, а в даному випадку це було просто неможливо, та зупинитись на посту ДАЇ і попередити поліцію, або подзвонити їм чи в МЧС від нас вимагають ПДР, кожна стаття яких написана кров'ю та смертями мільйонів людей.
Я не виправдовую вчинок свого сина, але з його вже не спитаєш, та все ж хочу сказати, що він був водієм, про яких кажуть -АСИ. Він вмів прорахувати і передбачити любу ситуацію на дорозі, окрім цієї, бо не було жодного шансу її прорахувати і попередити зіткнення. Він був професіоналом з тринадцятирічни м стажем роботи, а їздити на автомобілі та розібрати і скласти його до гвинтика вмів ще з дитинства. Мої слова можуть підтвердити керівники підприємств на яких він працював. Окрім цього, за освітою Василь був інженером-механіком.
Та напевно така в нього доля , бо ,повторюсь, не було жодного шансу поступити по іншому, якби доля подарувала хоча б один шанс - він би його використав.
Хлопці, що залишились живими кажуть, що він спас їм життя прийнявши весь удар об дерево на себе. А якби поклав мотоцикл на сторону так ,як вони йому кричали, то загинули б всі.
Ці сосни появились неочікувано із-за повороту, відстань до них була метрів сорок, а ще і був туман після грози. Василько встиг крикнув хлопцям, щоб тримались, бо сосна на дорозі. Окрім тупої проникаючої рани з лівої сторони грудини від сучка дерева не було інших великих ран на тілі сина, лише невеличка подряпина над лівим надбрів'ям та ще одна на пальці руки. І навіть якби він їхав сам, а не втрьох, якби він був в мотошоломі, це не змінило б ситуації, тому, що за сорок метрів до сосни в нього було дві з невеликим хвостиком секунди, а це лише час на складну реакцію водія, тобто з'орієнтуватись , що робити і все... Чому саме стільки часу було в мого сина? Проста арифметика: при швикості 60 км/год транспортний засіб проходить 16.5 метрів відстані.
А швидше тут їхати навряд чи можна було б.
Ще хочу розповісти про нові реформи в поліції та медицині.
Невістка подзвонила мені відразу ж - було десь 22.40 - 22.45, за 20 хвилин ми з чоловіком були на місці трагедії. Була поліція, але вони не мають права без луцького інспектора самі складати протокол. Уявіть ситуацію!!! На дорозі в калюжі крові і бруду лежить твоя дитина, твій чоловік , брат, кум , товариш, а ти ЧОТИРИ години чекаєш доки з Луцька приїде поліція, щоб скласти протокол.
Далі необхідно їхати шукати на що положити тіло, щоб завезти до Ковеля в морг, тому, що наш паталог-анатом у відпустці, їхати додому, щоб зняти з Т-4 сидіння(добре,щ о маємо в господарстві такий автомобіль), знайти одіяла, покривала, бо , простиня може і не витримати, адже хлопець високий, більше 1.80 зросту. Далі завезти до Ковеля, самим занести в морг. Це була десь четверта година ранку. Приїхати додому, щоб в 11.00 бути знову біля моргу і чекати майже до 17год, доки проведуть експертизу, тому,що паталог-анатом має в підпорядкуванні декілька районів, а ще випали вихідні дні.
Здоровій людині можна втратити при всьому цьому розум!...
Хочу подякувати за велику допомогу і підтримку в похованні сина підприємцю Барану Роману Володимировичу, в якого працював Василь, а також їхньому дружньому колективу, трудовому колективу і профспілковій організації Маневицького торфобрикетного заводу,трудовом у колективу Маневицького професійного ліцею, підприємцю Деркачу І.І, працівникам лісництв і лісгоспів району, жителям села Череваха,друзям ,кумам і знайомим,сусіда м сина,сусідам з семидесятикварт ирного будинку по вулиці Анрія Снітка, всій великій родині.
Хай спочиває з миром наш синочок, а всі хто знав його помоліться за спасіння душі нашого Василька.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання