березня

28

Четвер

Маневицька районна газета "Нова доба"

Офіційні вітання

Останні коментарі

Підписання угоди про Асоціацію з Європейським Союзом відкриває для українських виробників молока європейський ринок, проте, водночас, ставить нові завдання щодо покращення його якості до європейських стандартів. Детальніше про запровадження нових стандартів молока-сировини в Україні говоримо із начальником  управління агропромислового розвитку РДА Олександром Туриком.
– Олександре Анатолійовичу, що змінилося з 1 січня 2018 року в законодавстві України, яке регулює заготівлю молока від господарств населення?
– До 1 січня 2018 року в Україні діяв державний стандарт щодо вимог до молока ДСТУ 3662 – 97  «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Він передбачав, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з 1 січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662 :2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог  до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях. Відповідно залишиться три сорти молока: екстра, вищий та перший.
Вказаний державний стандарт покликаний привести держстандарти України до норм Євросоюзу. Закупівля молока в господарствах населення здійснюватиметься, якщо молоко відповідатиме стандарту. Наразі, молоко вироблене в господарствах населення, вважається другим сортом і не підпадає під стандарти ЄС.
– Дані вимоги до молочної продукції вже ввели в дію?
– Розуміючи реалії розвитку молочної галузі та необхідність поступового переходу, Мінагрополітики ініціювало відтермінування введення в дію оновленого стандарту до 1 липня 2018 року. Дана ініціатива підтримана в Національному органі стандартизації. Мінагрополітики до липня 2018 року сформує ступеневу систему трансформації вимог до молока і молочних продуктів при виробництві і переробці. Проект даного документу – наказу Мінагрополітики – готовий, в січні розпочинається його громадське обговорення. Після прийняття він стане обов’язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти.
– Тож чи буде все-таки здійснюватися прийом молока другого сорту від господарств населення з 1 липня 2018 року?
– Проектом наказу передбачається, що використання молока другого сорту для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте, дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока в господарств населення буде продовжуватися. Інше питання, яка буде на нього ціна? Не виключено, що молоко другого ґатунку здешевшає в 2,5-3 рази в порівнянні з іншими сортами. Тобто кожен господар, в даному випадку,  повинен сам рахувати свою вигоду.
– Чи можливо покращити якість молока в господарствах населення аби не втратити заробітку?
– За 2017 рік в районі всіма категоріями господарств орієнтовно реалізовано на молокопереробні підприємства 6990 тонн молока, при цьому частка населення становить близько 98% (!). Наведені статистичні дані говорять про те, що підвищення якості молочної продукції в господарствах населення – це спільне завдання органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників молокопереробних підприємств і самих селян. На даний час, на території району заготівлю молока в господарствах населення проводять 7 суб’єктів господарювання, закупівельна ціна протягом 2017 року в залежності від пори року, складала від 4 до 6,5 грн за 1 кг.
За словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Також є певні вимоги до охолодження молока в холодильних установках до 4-6 °С.
На нещодавній нараді, яка відбулася в Департаменті агропромислового розвитку Волинської ОДА, директор ТДВ «Рожищенський сирзавод» Ігор Полторак повідомив, що Рожищенський сирзавод уже розпочинає підготовчу роботу по сприянню населенню щодо доведення молока до першого ґатунку шляхом закупівлі холодильного обладнання «Ларі» для господарств населення. Присутній на нараді начальник головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Богдан Лозинський зауважив, що в Україні виробництво молочної продукції є більшим, аніж  споживання, відтак, дотримання вимог нового ДСТУ дасть можливість забезпечити населення України якісними продуктами та розширить експортний потенціал держави.
До речі, Рожищенський сирзавод, за інформацією, що прозвучала на згадуваній нараді, уже експортує свою продукцію на африканський і азійський ринки, відтак зацікавлений в належній якості молочної продукції. Слід зазначити, що близько 60% заготовленої молочної продукції в господарствах населення району припадає саме на ТДВ «Рожищенський сирзавод».
– Молокопереробні підприємства в такий короткий період часу, вочевидь, не зможуть всіх забезпечити відповідним обладнанням. Чи робляться якісь відповідні кроки на державному, регіональному і місцевих рівнях, щоб пришвидшити процес підвищення якості молочної продукції в господарствах населення?
– Так, звичайно. В Державному бюджеті на 2018 рік закладені значні суми  на розвиток тваринництва та підтримки, насамперед, фермерських господарств, які обраховуються кількома мільярдами гривень. На обласному рівні ефективно діє Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016-2020 роки, за якою бюджетні кошти можна спрямовувати на відшкодування відсоткової ставки або комісії по кредитах на будівництво (облаштування) міні-доїльних залів або молокопроводів фермерським господарствам та сімейним фермерським господарствам; часткове відшкодування вартості холодильного, пакувального, сортувального, сушильного, технологічного, допоміжного обладнання для сільськогосподарських робіт сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам в розмірів до 50 % вартості придбання, але не більше 100 тис. грн на один кооператив.
Що стосується району, то в нас також діє Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу району на 2016-2020 роки, зокрема виділяються кошти на часткове відшкодування вартості штучного осіменіння в господарствах населення; виплата дотації власникам особистих селянських господарств, які утримують 3 і більше корів; дотація сільськогосподарським підприємствам за вироблене та реалізоване ними молоко та сільськогосподарським обслуговуючим  кооперативам, особистим селянським господарствам за вироблене та реалізоване через кооперативи (його членами) молоко на переробні підприємства в розрахунку до 1,5 грн за 1 кг молока. Слід зазначити, що в області дана дотація виробникам молока діє лише в Маневицькому районі. За час її існування, а це 2 роки, виплачено 279 тис. грн, з них 151,2 тис. грн, або 54 % – фермерським господарствам. Однак, на жаль, на даний час в районі немає жодного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, члени якого також могли б скористатися зазначеною дотацією. 
– З вашої інформації робимо висновок, що скористатися фінансовою підтримкою з бюджетів усіх рівнів в переважній більшості зможуть лише сільгосппідприємства, фермери і обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи. А що ж одноосібники?
– Настав такий час, коли кожен селянин повинен для себе визначитися, яким чином вести свою господарську діяльність надалі. І якщо основним видом діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, а відповідно і левова частина сімейного бюджету формується від цього провадження, я б рекомендував створювати сімейні фермерські господарства. Це особливо актуально для тих господарів, що утримують у своєму господарстві 3  і більше корів. Станом на 1 січня 2018 року таких одноосібників налічується 151 особа. Переважна більшість з них в попередні кілька років зуміла скористатись державними та місцевими програмами підтримки і придбала доїльні апарати, тобто перший крок в напрямку покращення якості молока вже зроблено.
Що стосується господарств, що утримують одну-дві корови, найкращим способом підвищення якості молока може стати створення обслуговуючих молочарських кооперативів. Це дасть змогу спільно закуповувати і використовувати відповідне обладнання, займатись реалізацією виробленої продукції, забезпечувати відповідний ветеринарний догляд за тваринами. Наразі частка реалізації молока через обслуговуючі кооперативи на теренах Волинської області дуже мала, хоча потенціал вони мають величезний.
Вдалим прикладом такого господарювання є діяльність сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Степ», що в Горохівському районі, який функціонує вже 9 років і має 49 членів. Кооператив надає послуги не лише із заготівлі та реалізації молока, а й з обробітку землі та заготівлі кормів.
На даний час в державі існує вся необхідна законодавча база для створення і функціонування перерахованих вище суб’єктів господарювання. Тут головну роль відіграє бажання самими селянами щось змінити, а управління регіонального розвитку райдержадміністрації готове надати відповідну інформаційну підтримку та методичну допомогу у створенні як сімейних фермерських господарств, так і обслуговуючих кооперативів. В цій ситуації дуже доречне українське народне прислів’я: «Хто хоче щось зробити – шукає засоби, а хто ні - причини». Щиро надіюсь на велику мудрість наших господарів та впевнений, що вони, в абсолютній більшості, будуть шукати засоби для розвитку та економічного зростання.
– Чи буде заборонена торгівля молоком на базарах та ринках?
– В Україні вже тривалий час ходять чутки, що ось-ось буде введена заборона торгівлі домашніми молоком, сиром тощо на ринках. Це також прив’язують до вимог Угоди про асоціацію з ЄС, але це не відповідає дійсності. Згідно із законом, лише з вересня 2020 року для продажу на ринках домашнього молока, м’яса, риби, яєць, меду потрібно буде проходити лабораторний ветеринарний контроль, який має бути на тому ж ринку. Аж із 1 січня 2025 року настануть зміни для селян, які торгують м’ясом - продукти, отримані в результаті забою не на офіційній бойні, можна буде використовувати для власного споживання або продажу на ринках в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, де він здійснений.
Розмовляв Сергій ГУСЕНКО.

You have no rights to post comments

Дзвоніть, пишіть, заходьте.

Редактор - (03376) 2-11-44
Заступник редактора, зав. відділом соціальних проблем, бухгалтер - 2-19-17
Зав. відділом інформації - 4-06-46
Оголошення, реклама - 2-15-74.
E-mail: manev_gazeta@ukr.net
Адреса: 44600, смт Маневичі, вул. Незалежності, 14.

Люди рідного краю

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua