Поширювані з пропагандистською метою результати соціологічних опитувань щодо підтримки росіянами В.Путіна (75-80 %) мають єдину мету - створити видимість міцності його режиму.
Це нагадує наше радянське минуле, коли на кожних виборах підтримка блоку партійних і безпартійних сягала 98-99 %. Але чи ж був у ті часи вибір у радянських людей (як сьогодні і в Російській Федерації) вільно обирати? Бо ж у бюлетні стояло лише одне-єдине прізвище. Однак знаходились і тоді окремі сміливці, які викреслювали те прізвище і дописували інше. І тоді каральні органи викликали того дописаного, аби зізнався, чому саме його дописали і з ким він у змові. А сьогодні на "виборах" північнокорейських вождів такий показник складає й усі сто відсотків.
Вдумаймось, чи подібні 75-100 % підтримки - результат вільного волевиявлення? Ні, це показник несвободи суспільства, його духовного спустошення. Як говорив колись з цього приводу Й.Сталін: важливо, не як голосували, а як підраховували голоси.
Показником же вільного волевиявлення буде різниця між ста відсотками і числом т.з. "підтримки" на виборах. У випадку "підтримки" В.Путіна відсоток свободи народу складає приблизно 25%. Решта - 75% - показник несвободи, рабства. Але подібне тиражування кремлівської мішури у ще значної, одурманеної маси людей створює враження непохитності і вічності влади тиранів-вождів. І В.Путін теж так думає.
Так думали у свій час іракський, лівійський, єгипетський тирани. Ще вчора вони здавались міцними, а сьогодні і слід від них прохолов. Так буде і з В.Путіним.
У середині ХХ ст. видатна російська поетеса Анна Ахматова зауважила дивну історичну закономірність і на її основі вивела, як вона назвала, "Закон М.Лермонтова" (М.Ю.Лермонтов - російський поет, 1814-1841 р.р.) для Росії і її правителів. Відповідно до цього закону, усі події, які Росія розпочинала у визначні дати поета, ламали хід її історії, спричинювали потрясіння для неї і її правителів.
На 100-літній ювілей М.Лермонтова 1914 р. почалась Перша світова війна, яка кінчилась розпадом Російської імперії, на 150-річчя - 1964 р. було усунуто від влади диктатора СРСР М.Хрущова, на 100-ліття загибелі поета (1941) грянула Вітчизняна війна, на 150-річчя його смерті (1991) розпався СРСР, війна проти України і анексія (насильницьке приєднання) Криму припали на 200-річчя поета (2014 р.). Всі ці події - потрясіння для Російської імперії, вони зруйнували її фундамент по всьому периметру, який ремонту не підлягає.
Сам правитель Кремля В.Путін в останній час має непереконливий, навіть жалюгідний вигляд, як і під час його зустрічі з французьким президентом Макроном, до якого летів аж трьома рейсами авіаліній, аби уникнути долі Саддама Хусейна, Бекіто Муссоліні. Але долі, казав мудрець, і конем не обскачеш. На черзі ще одна дата поета - 200 річчя (2041 р.) від його трагічної загибелі.
Шануймося, Українці, бо ми цього варті. Будьмо одностайними і в міру однодумними на непростій дорозі до Незалежності і Самостійності.
Юрій ПАВЛЮК,
учитель української мови, літератури
та історії, пенсіонер,
смт Маневичі.